- прищемити
- -млю́, -ми́ш; мн. прищемля́ть; док., прищемля́ти, -я́ю, -я́єш, недок., перех.Затискуючи, зачиняючи або зачиняючись, придавити що-небудь (палець, руку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прищемити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прищемлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прищемити … Український тлумачний словник
прищемляти — див. прищемити … Український тлумачний словник